Шевченківські лауреати

11 липня народився Нечерда Борис Андрійович.

В одній із статей якось писалося таке: «Лише зіткнувшися з своєю мрією про свободу, покоління «шістдесятників» нарешті здобуло той статус, з яким воно вічно загравало, —стало втраченим поколінням». Ця ефектна фраза не позбавлена сенсу для багатьох творчих біографій. Бо ж такими офіціозно-казенними бачаться сьогодні деякі з учорашніх «напівлівих» чи й навіть «лівих» поетів, які, зрештою, стали трубадурами так званого соціалізму, його сліпими апологетами.

Нечерда вистояв… Він писав у вірші «Усе тече»:
З безмежжя віддалених літ —
без нашого дозволу й згоди —
ще скажуть про наше сьогодні:
інакше було на землі.
Так мовлять про наші часи
і про перемоги предивні,
здобуті ціною сльози
народу й одної дитини…
Благаю: прожиті літа
не плутай із блиском дешевим.
А те, що зоветься душею,
пильнуй до пуття, мов ліхтар.

Він — прагнув пильнувати. Тому зі спокійною совістю може озирнутися назад і без почуття ніяковості дивитися вперед…