четвер, 26 серпня 2021 р.

«Перехресні стежки творчості Івана Франка»



Іван Франко – мов дух стихії,

Що творить в нас і серед нас,

Що будить сили молодії,

Руйнує зло, живить надії

На Україні в лютий час! 27 серпня виповнюється 165-річниця від дня народження величного українського письменника, вченого європейського визнання, доктора філософії Віденського університету, славетного поета-новатора, прозаїка, перекладача, історика, громадського і політичного діяча – Івана Франка. З цієї нагоди в Читальному залі для юнацтва розгорнуто книжкову виставку «Перехресні стежки творчості Івана Франка», де представлені художні твори письменника, публіцистика, літературознавчі матеріали, роботи з фольклористики, етнології, мовознавства тощо

середа, 25 серпня 2021 р.

Віконні технології: досконалість, якість, надійність

Швидко минає літо і на порозі вже стоїть осінь. Тому час подумати про утеплення житла, адже не за горами зима з тріскучими морозами.

Вікна відіграють чи не найбільшу роль в збереженні тепла в оселі, забезпечують певний температурний, вологообмінний і повітрообмінний режими, пропускають світло необхідного спектрального складу та зменшують проникнення шуму з вулиці.

З часів перших забудов вікнам завжди приділяли велику увагу, тому що їх значення в архітектурному оформленні будівлі важко переоцінити. Перш ніж прийняти сучасний вигляд вікно пройшло довгу історію: від того моменту, коли воно було просто отвором у стіні до складної сучасної конструкції, здатної підтримати будь-яке архітектурне рішення.

  На кожному етапі розвитку людства технічний прогрес вносив корективи в конструкцію та технологічний процес виготовлення вікон.

Сучасне вікно – це складна інженерна конструкція, до якої пред’являються дуже високі вимоги і від якої багато в чому залежить комфорт і дизайн житла або виробничого приміщення. Вікна – один з важливих елементів будинку, який сприяє створенню комфортних умов помешкання.

Сучасні технології дозволяють виготовляти вікна з алюмінію, дерева та металопластику, а також комбінувати ці матеріали. Такі вікна відрізняються прекрасними експлуатаційними характеристиками і сучасним дизайном. Вибір матеріалу для вікон кожна людина робить за своїми індивідуальними критеріями.

Алюмінієві вікна використовуються в основному при фасадному склінні, для приватних будинків і квартир дуже рідко, так як без спеціального теплозахисту вони холоднуваті та й вигляд тьмяного металу погано поєднується з уявленнями про домашній комфорт і затишок.

          Деревяні вікна нам більш звичні. Але якщо порівнювати обєктивно, то виготовлені з тришарового клеєного бруса, просочені численними клеями, смолами, протигрибковими складами і фарбами, вони зберігають від свого природного походження лише волокнисту структуру, а після встановлення гумових ущільнювачів рами стають повітронепроникними. Не кажучи вже про те, що дерево вимагає постійного спеціального догляду вже через 2-3 роки.

Сьогодні металопластикові вікна, мабуть, найпопулярніші.

В Україні можливість встановлювати металопластикові вікна з’явилася в 90-х роках минулого століття.

Спочатку вони використовувалися для обладнання теплиць, але поступово область їх застосування розширилася. Вже через кілька років металопластикові конструкції практично повсюдно замінили дерев’яні як на виробництвах і в офісах, так і в житлових помешканнях.

Зараз металопластикові конструкції присутні в кожному будинку, оскільки є гідною і доступною альтернативою дерев’яним виробам. Вони прості в монтажі, різноманітні по дизайну, прекрасно зберігають тепло, мають шумоізоляційні властивості і коштують відносно дешево.

Нові вікна з металопластику можуть мати будь-яку форму, чудово вписуються в будь-який інтерєр і можуть поєднуватися з будь-яким архітектурним стилем. У країнах центральної Європи віддають перевагу саме пластиковим вікнам.

Пластикові вікна завоювали прихильність багатьох людей завдяки своїй довговічності, практичності, легкості догляду, теплозбереженню приміщення. Адже вікна повинні довгі роки захищати будинок від негоди, шкідливих впливів навколишнього середовища, робити його теплим і затишним.

У відділі документів із економічних і технічних наук зібрана література з технології будівництва, виробництва та монтажу сучасних конструкцій вікон, яка буде корисною для фахівців-будівельників та власників осель. 

Пропонуємо до вашої уваги такі видання: 

Гетун Г. Багатоповерхові каркасно-монолітні житлові будинки: навч. посіб. / Г. Гетун, Б. Криштоп. – Київ : Кондор, 2005. – 220 с.

У посібнику розглянуто проектування та будівництво багатоповерхових каркасно-монолітних житлових будинків, сучасних конструкцій дерев’яних, алюмінієвих, металопластикових вікон.

Гоц В. Технологія будівельних алюмінієвих конструкцій: підручник / В. Гоц, О. Гелевера, В. Фролова. – Київ : КНУБА, 2007. – 380 с.

Подано класифікацію алюмінієвих будівельних конструкцій та обладнання, докладно висвітлено питання виробництва та монтажу сучасних конструкцій вікон.

Саницький М. Енергозберігаючі технології в будівництві : навч. посіб. / М. Саницький, О. Позняк, У. Марущак. – Львів : Вид-во Львівської політехніки, 2012. – 236 с.

Викладено основи енергозберігаючих технологій у будівництві, термомодернізаціі будинків, підвищення теплозахисних властивостей вікон.

Також звертаємо вашу увагу на періодичне видання «Віконні технології», яке є єдиним в Україні аналітичним виданням, що надає  повну інформацію про ринок світлопрозорих конструкцій, регулярно висвітлює новітні досягнення в галузі технологій і виробництва світлопрозорих конструкцій в Україні, а також країн ближнього і дальнього зарубіжжя.

Журнал «Віконні технології» буде цікавим для власників бізнесу, керівників компаній, інженерів, топ-менеджерів.


Ознайомитися з журналом «Віконні технології» онлайн ви можете за посиланням:

 

https://wt.com.ua/


середа, 18 серпня 2021 р.

«Ми є! Були! І будем ми! Й Вітчизна наша з нами»


Бібліомарафон Сумської ОУНБ «Незалежність мовою книги» до 30-річчя з Дня незалежності України продовжує відео публікація «Ми є! Були! І будем ми! Й Вітчизна наша з нами»

понеділок, 16 серпня 2021 р.

Іван Франко «Фарбований лис»




Одна з найвідоміших казок Івана Франка – «Фарбований Лис».
Хитрий та самовпевнений Лис аж зі шкури пнеться, щоб вразити своїх товаришів нечуваною злодійською спритністю. Потрапивши в страшну халепу, Лисові вдається обернути все на свою користь. Однак він забув одну мудру приказку: «Неправдою світ пройдеш, а назад не вернешся»...

Текст читає Ніна Ільченко.

середа, 11 серпня 2021 р.

Максим Березовський – геніальний українець!

 #БерезовськийУкраїнаНезалежність

Умовний портрет композитора

Хай композитор спить давно в могилі,
             Із чорних нот,
переривчастих значків,
                       Воскресла знову в непереможній силі
                               Хвиля любові і променистих снів
.

                                                                                   Саша Чорний

Відділ періодичних видань Сумської ОУНБ продовжує ділитися з читачами найцікавішим з літературно-мистецьких журналів. Сьогодні мова піде про забутого «Українського Моцарта» XVIII століття, славетне ім’я якого повернулося на Батьківщину зі здобуттям незалежності України.

Максим Созонтович Березовський (1745 – 1777) увійшов в історію української музики як яскравий представник бурхливої, переломної для всієї світової культури епохи, що знаменувала собою перехід від бароко до класицизму. Український геній поєднав у своїй творчості тогочасний досвід західноєвропейської музичної культури з національними традиціями хорового мистецтва. 

Далеко не кожній творчій особистості судилося стати виразником настроїв свого часу, його «візитною карткою».

Народився майбутній композитор у Глухові на Сумщині в козацькій родині, в місті, де виховувалися музики для роботи при дворі російських імператорів. Початкову музичну освіту Максим здобув у відомій співочій школі рідного міста. Продовжив навчання у Києво-Могилянській академії, де й почав писати власні хорові концерти, музичні твори [1].

1758 року – через виняткові вокальні дані відряджений до Петербургу, де став солістом у придворній співацькій капелі князя Петра Федоровича. Там познайомився з тогочасною європейською музикою. У 1759 – 1760 роках виступав як співак-соліст в Італійській оперній трупі в Оранієнбаумі та Петербурзі [1].

Навесні 1769 року Максим Березовський відряджений до Італії для навчання у Болонську Філармонічну Академію – найбільш престижний музичний заклад XVIII ст., де навчалися кращі музиканти Європи того часу. Разом з ним на курсі вчився відомий чеський композитор Йозеф Мислівечек, а курсом раніше сам Вольфганг Амадей Моцарт. Вчителем Максима Березовського став знаменитий Падре Джованні Баттіста Мартіні, який виховав цілу плеяду відомих музикантів того часу. Навчання в Академії тривало 3 роки, і 15 травня 1771 року Максим Березовський з успіхом представляє свою екзаменаційну роботу з композиції, підписану Massimo Beresovski. Цей рукопис є єдиним твором, написаним рукою самого композитора, який дійшов до наших часів та зберігається в архівах Академії. Після вдалих іспитів Максим Березовський одержує почесне звання Академіка музики – найбільш престижний музичний титул, який досить рідко присуджували у ті часи іноземним музикантам. Його ім’я викарбуване золотими літерами на мармуровій дошці на стіні Болонської музичної академії другим після Моцарта [2].

У цей час Березовський знайомиться із графом Олексієм Орловим, братом фаворита Катерини II Григорія Орлова. Граф звернув увагу на освіченого співвітчизника і частенько замовляв йому музику. Грошi, якi Березовський отримував вiд Орлова, були для нього, по суті, єдиним засобом iснування.

Окрилений своїми світовими успіхами, 1774 року композитор виїхав до Петербургу на одному з кораблів ескадри Орлова. Проте там на композитора чекали самі розчарування. Академік музики, якому професори передвіщали світову славу, а творами захоплювалися тисячі європейських слухачів, виявився просто непотрібним при дворі Імператриці Катерини ІІ… [2].

22 березня 1777 року композитор трагічно пішов із життя. Існує ще версія про самогубство композитора, проте вона не є документально підтвердженою.

Березовський – найталановитіший український композитор ХVIII століття – помер у розквіті життя у повній самітності та бідності. Його передчасна смерть не викликала жодного відгуку в музичному середовищі, яке неодноразово використовувало його талант, виконавську майстерність і творчість. Березовський – автор духовних концертів, які написав після повернення з Італії (найбільш популярний концерт «Не кидай мене на час старості»).

Не менш трагічна доля судилася його творам, які або припадали пилом, або взагалі були знищені разом з портретами. Більшість творів Березовського існували лише в рукописах. Були видані тільки поодинокі композиції, які, власне, й принесли йому світову славу [1].

На рукописах різних його творів знаходимо дату та місце їхнього створення. Так, віднайдена лише у ХХ столітті Соната для скрипки і чембало датована 1772 р. із вказівкою місця написання — Піза, а єдину відому нам оперу «Демофонт» композитор створив 1773 року у Ліворно, спеціально для карнавалу. Чотири відомі нам номери з цієї опери свідчать про неабиякий композиторський талант Березовського, а духовні концерти займають чільне місце у творчості композитора, і були підняті, як жанр, до найвищого музично-художнього рівня.

Геніальне музичне обдарування та раптова смерть у розквіті творчих сил об’єднує  долю Максима Березовського та Вольфганга Амадея Моцарта. Тому часто музикознавці називають Березовського «Українським Моцартом» та часто порівнюють з ним. Проте на відміну від свого австрійського колеги, творчість композитора залишається малодослідженою, чимало його музичних творів вважаються загубленими…

Головне, що дивує: чому в спадщині видатного, визнаного в Європі й Росії композитора залишилося всього лише декілька хорових творів? Можна припустити, що так ретельно знищити твори, які виконувалися у всіх православних храмах світу, могла тільки влада [3].

Взагалі, художник і влада – серйозна, невичерпана тема, котра рано чи пізно ставить кожного творця перед вибором, у якому художник завжди складає іспит на моральність [3].

Виникає ще більша загадка: а яке відношення він мав до влади? Чому так рано помер – у 32 роки? І хто за цим стоїть?

Ось такі запитання ставив перед собою Юрій Ляшенко – автор драми «Обірвана мелодія», яку пропонуємо до вашої уваги.

 Ляшенко Ю. Обірвана мелодія: кіносценарій // Дніпро. – 2008. – № 1-2. – С. 63-136.

 «Обірвана мелодія» – не біографічний твір, хоча багато фактів узяті з біографії Максима Созонтовича, розповідає сучасникам про національну та соціальну трагедію невизнаного на батьківщині геніального самородка. 

У кожного Моцарта – свій Сальєрі… Березовському Юрія Ляшенка природа дала ТАЛАНТ, але позбавила імунітету проти підлості, зради, підступності… Він – антипод негідникам усіх часів! [3]

Зі здобуттям незалежності, в Україні вперше на державному рівні відзначалося 250-річчя від дня народження Максима Березовського (1995). Відбулися численні концерти, присвячені його творчості. У Глухові встановлено памятник ВЕЛИКОМУ КОМПОЗИТОРУ.


 Використані джерела:

 [1] Березовський Максим Созонтович [Елетронний ресурс] : Вікіпедія : вільна енциклопедія : вебсайт. – Електрон. дані та прогр. – Режим доступу:

https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%91%D0%B5%D1%80%D0%B5%D0%B7%D0%BE%D0%B2%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B8%D0%B9_%D0%9C%D0%B0%D0%BA%D1%81%D0%B8%D0%BC_%D0%A1%D0%BE%D0%B7%D0%BE%D0%BD%D1%82%D0%BE%D0%B2%D0%B8%D1%87 (дата звернення 15. 08.2021). – Назва з екрана.

[2] Асадчева Т. Максим Березовський – забутий музичний геній зі світовим ім’ям [Електронний ресурс] // Вечірній Київ : вебсайт. – Електрон. дані та прогр. – Режим доступу: https://vechirniy.kyiv.ua/news/46089/ (дата звернення 15.08.2021). – Назва з екрана.

[3] Ляшенко Ю. Обірвана мелодія: кіносценарій // Дніпро. – 2008. – № 1-2. – С. 63-136.

  

Катерина Близнякова, бібліотекарка Сумської ОУНБ

 


Твій друг – дорожній рух: урок безпеки

урок безпеки Віртуальний урок безпеки «Твій друг – дорожній рух» з другокласниками ССШ №1 вирішили провести в останній день листопада праців...