середа, 19 травня 2021 р.

Профілактика нещирості у дітей за матеріалами газети «Психолог». Наше майбутнє стане таким, які цінності вберуть наші діти.


Дослідження показують, що вже у віці двох із половиною років діти можуть почати казати неправду. А ближче до чотирьох років майже 80 відсотків дітей здатні брехати. Принаймні іноді. Учені зазначають, що нещирість дітей та їхні експерименти з брехнею – це насправді природний процес становлення когнітивного розвитку.

Суть поняття «брехливість» лежить в основі розвитку особистості дитини. Є діти, які схильні брехати, і є діти, які брехати не схильні. Схоже, що багато в чому вони такі народжуються: одній дитині збрехати абсолютно легко й природно, а іншій збрехати так само болісно, як ламати себе, у неї вроджене почуття правди, їй важко брехати і вона вірить іншим, тому що не розуміє, як можна говорити неправду.

З іншого боку, дуже велика роль дорослих: поруч з деякими батьками починають брехати навіть діти з характером ангелів, а поруч з іншими брехня припиняється, тому що поруч з ними брехати і неможливо, і нерозумно, і недоречно. Усе, що треба розуміти в цій темі, як реагувати, якщо ви розумієте, що дитина бреше та як формувати в неї особисті якості, які будуть спрямовані на щирі взаємини. Зануритися в тему профілактики щирих взаємин допоможуть статті газети «Психолог» за вересень-жовтень 2020 року.

Про те як допомогти? Як розпізнати та що робити з дитячою нещирістю? Про фактори, що впливають на формування схильності дитини до нещирої поведінки у статті

Новаковська М. Lie to me: як розпізнати та що робити з дитячою нещирістю? / М. Новаковська // Психолог. – 2020. – № 9-10. – C. 8-15.

У лекції для батьків Олена Ткач, магістрант Переяслав-Хмельницького ДПУ ім. Г. Сковороди називає такі причини, які штовхають дитину на «навмисну нещирість»:
- питання-пастки, які розставляють самі ж дорослі;
- постійні заборони, завищені вимоги, страх покарань, прагнення їх уникнути;
- занижена самооцінка, зайва опіка;
- рівність та суперництво між дітьми в сім'ї.

За словами Олени Ткач найчастіше дитина вдається до обману щоб:
- уникнути неприємних для себе наслідків;
- домогтися того, чого іншим способом отримати не може або не вміє;
- захистити щось або когось значущого для себе.

Дитяча нещирість часто трапляється в сім’ях, де діти відчувають себе відкинутими або батьки завищують вимоги, часто вимагаючи від дітей того, чого вони не можуть досягти. Аналізуючи причини нещирості, автор статті зазначає вплив соціального оточення дитини. Зокрема були встановлені наступні фактори, що сприяють формуванню схильності до нещирості:

1. Нещирі діти зазвичай зростають у сім’ях, в яких батьки теж не щирі.
2. Нещирі діти зазвичай відчувають брак батьківської уваги, тепла і турботи. Часто обман, як і інші форми поганої поведінки, – єдиний спосіб привернути до себе увагу.

Нещирість дітей, на думку Олени Ткач часто лежить в основі механізму захисту, а інколи і в основі корисливих мотивів.

Рекомендації, які надає психолог:

1. Заохочуйте чесність. Замість того щоб лаяти дитину, коли вона говорить неправду, хваліть її, коли вона розповідає про те, як все було насправді.
2. Не намагайтеся звинувачувати дитину в тому, що трапилося.
3. Вибудовуйте відносини на довірі. Продемонструйте дитині, що довіряєте, і вона може завжди довіряти вам у відповідь і говорити всю правду.
4. Не вимагайте від вашої дитини того, чого ви не можете виконати самі, тобто не вимагайте говорити правду і нічого крім правди.
5. Намагайтеся пояснювати дітям, що відбувається навколо, пояснюйте їм мотиви вчинків інших людей і власних.
6. Не зловживайте дитячою довірою, контролюючи кожен крок дитини.

Ткач О. Профілактика нещирості у дітей: лекція для батьків / О. Ткач // Психолог. – 2018. – № 5-6 (берез.). – C. 42-45

Проблема попередження і подолання негативної девіантної поведінки дітей є актуальною у сучасній педагогічній науці та суспільстві. Як засвідчує практика, наявність форм і правил поведінки сама по собі не забезпечує їх дотримання всіма членами суспільства. Завжди є індивідууми, які не узгоджують свою поведінку з чинними нормами. Програма роботи психолога, корекція порушення поведінки дитини схильної до обману представлені в статті

Провозюк Л. Програма роботи психолога з учнем, схильним до девіантної поведінки/ Л. Провозюк //Психолог. – 2018. – № 5-6 (берез.). – C. 36-40

Усім відома приказка про те, що все таємне рано чи пізно стає явним. Навіть під час звичайної розмови люди можуть збрехати в дрібницях до 10 разів. Але як можна виявити брехню? Психологи мають чимало теорій, які допоможуть розпізнати нещирість. Експерти з розпізнавання брехні, професіонали зі служби розвідки діляться своїми прийомами та методами викриття омани… Докладніше у підбірці від «Шкільного світу»

На боці правди: книжки для саморозвитку //Психолог. – 2020. – № 9-10. – C. 46-47.

Статті

Волкова Л. Методика діагностики дітей, схильних до девіантної поведінки / Л. Волкова // Психолог. – 2016. – № 7-8 (квіт.). – C. 45-54

Козлова А. Світ дитини очима дорослого: відгук реальності: [інтерв’ю] / А. Козлова // Психолог. – 2020. – № 2. – C. 22-25.

Провозюк Л. Програма роботи психолога з учнем, схильним до девіантної поведінки / Л. Провозюк // Психолог. – 2018. – № 5-6 (берез.). – C. 36-40

Новаковська М. Lie to me: як розпізнати та що робити з дитячою нещирістю? / М. Новаковська // Психолог. – 2020. – № 9-10. – C. 8-15.

Поліщук, Світлана. Психологічні особливості брехливості молодших школярів: психолого-педагогічний практикум / С. Поліщук // Початкова школа. – 2017. – N 7. – C. 8-11.

Савчук Т. Сила добрих сердець / Т. Савчук // Початкова школа. –. 2019. – N 1. – C. 3-7

Ткач О. Профілактика нещирості у дітей: лекція для батьків / О. Ткач // Психолог. – 2018. – № 5-6 (берез.). – C. 42-45


Валентина Кальченко, відділ періодичних видань ОУНБ




Немає коментарів:

Дописати коментар

«Харчова промисловість на благо здоров’я нації»

Харчова промисловість­ – важлива галузь виробництва. Використання сучасного обладнання, новітніх технологій виробництва та дотримання вимог...