понеділок, 6 лютого 2017 р.

Найцікавіше – в українських періодичних виданнях!

         
  
          Відділ періодичних видань СОУНБ продовжує добру традицію –ділитися з читачами найцікавішим з літературно-мистецьких журналів. Сьогодні це україномовний журнал «Дніпро» .
         Найдавніший і найкращий літературно-художній журнал почав своє існування у 1927 році в Харкові під назвою «Молодняк», а з 1935 року видається у Києві. Свою загальновідому назву часопис отримав у 1944 році. «Дніпро» занесене до Книги рекордів України (2012 р.) як найдавніший літературно-художній журнал сучасних українських авторів в категорії «Видавництво».
         У 2017 році «Дніпро» святкує свій ювілей 90 років у літературному просторі.
 В його редакції працювали три Герої України  – Микола Руденко, Юрій Мушкетик, Борис Олійник – гордість журналу! 
         Часопис очолювали  такі помітні в  нашому письменстві постаті, як Андрій Малишко, Павло Усенко, Олександр Підсуха, Володимир Бровченко, Володимир Коломієць. Та 33 роки поспіль його головним редактором є Микола Володимирович Луків відомий український поет, письменник, лауреат багатьох всеукраїнських та міжнародних премій. 
         У 60-х роках пік слави журналу. На його сторінках публікувалися твори письменників-шістдесятників України:  Ліни Костенко, Івана Драча, Бориса Олійника, Івана Світличного, Івана Дзюби, Григора Тютюнника – тих, хто сповідував свободу творчого самовираження і намагався відроджувати національну свідомість, боротися за збереження української мови та культури, але за свої переконання зазнав політичних репресій.
         Глянцевий, кольоровий український часопис європейського формату і тепер приваблює своїх читачів якісною прозою, вишуканою поезією, дотепним гумором, актуальною драмою, яскравими іменами і новими обличчями. Тут друкуються твори як знаних, так і молодих авторів, без обмеження віку, але всіх, хто має талант і володіє даром слова.
Впродовж усієї багаторічної історії «Дніпро» позиціонує себе як молодіжне видання. Треба відзначити, що  за підтримки шеф-редактора Євгенія Юхниці, журнал і нині відкриває двері талановитій молоді для участі в літературних конкурсах.
         Часопис орієнтується на смаки сучасного читача друкує твори різних жанрів (фантастику, детективи, поезію, пригодницьку та історичну літературу). А також все, що відбувається в суспільстві, відбивається на його сторінках.
     
«Дніпро» має свій сайт: www.dnipro-ukr.com.ua

На сайті – усе, що потрібно знавцям літератури: інтерактивні уроки, сценарії свят, корисні поради, місце для спілкування та обміну досвідом.
         Для тих, хто цікавиться філософією життя та її барвами,  пропонуємо розмову знаного українського письменника Мирослава Дочинця з Андрієм Вороном, «добре очитаним чоловіком, який стягнув зі світу й витворив свою дивовижну, зовсім не книжну філософію і якого вже встигли назвати українським Сократом та новітнім Сковородою. Він проповідував радість».

         Дочинець М. Під Вороновим крилом: розмова / М. Дочинець // Дніпро. – 2016. - №4. – С. 50-63. 
        
                                                                            
               

                                                          «Людиною стати – це мистецтво»
Новаліс
                                                                                     
         Ви замислювались над тим, чому людина приходить у цей світ? Мабуть не тільки посадити дерево, побудувати оселю і народити спадкоємця…
         Проте, не всі розуміють навіщо життя нам. Одні його марнують, а інші проживають кожний день, як останній.
         Так для чого ж Бог дарує людині життя? Деякі вважають, що людина приходить у цей світ для випробувань,  другі кажуть для удосконалення, а треті стверджують служити радості.
         Треба відзначити, що радісна людина множить добро, несе світло та позитив. Добрі справи, навіть самі крихітні, надихають нас на добрі вчинки. А добрі вчинки не лишаються без уваги оточуючих. Люди вдячні. Ось тоді наше життя стає яскравим, неповторним, наповненим радістю і сенсом…
         Саме час познайомитися з життєтекстом «про нашу світлість», «про силу слабкості і слабкість сили», «про ціль»… дізнатися про все, що наповнює наше життя вірою, миром, спокоєм і добротою  з філософсько-психологічних заповітів карпатського мудреця Світована,
неспішної дружньої оповіді про відчуте й спостережене. Пережите й побачене захоплює і не відпускає…

         «…Колись він був ловцем, полював задля виживання, а можливо, і з іншої потреби. Та прийшов час, і він покинув це заняття назавжди. Але мисливець, добувач жив у ньому. Він полював на речі іншого роду. Якось, пригадую, обмовився:
-         Ловець не сміє показувати свою зброю, бо се його ослаблює і робить уразливим. Зброя має бути невидима, необтяжлива й невідпорна.
-         Ви таку зброю знайшли? – запитав я.
-         Так.
-         Що це?
-         Прощення, коротко відповів і додав: Прощати всіх і все. Це велика сила.
-         А слабкість? Вона вам відома?
-         Звісно.
-         А вона в чому?
-         У прощенні. Коли прощаєш усім і все…»

         «Під Вороновим крилом» можна буде надовго зануритися в глибокий вимір людської сутності. Варто тільки вдумливо читати.

 «…Провідник «братства трав’яного, ягідного, деревного, вільного й миротворчого», як він себе називав, Андрій Ворон дуже шанував творчих людей. Називав їх годованцями муз. Пригадую, в одній нашій бесіді я запитав його руба:
-         Кого з великих мистців ви ставите на найвищий щабель?
-         Моцарта,відповів він без зволікання.
-         За що?        
-         За світлі таїнства звуку. Ніхто не передав радість сього життя, пахощі сього світу, піднесеність людського серця так, як той чоловік. Не просто чоловік – господин радости. І водночас – жебрак смутку.
-         Як це розуміти? – здивувався я.
-         Він небо прихилив до землі, а його поховали в жебрацькій братній могилі, сліди якої загубилися… Ось тобі й копил примарності фізичного тривку. Тлінність плоті й животворність духа»…
Прислухайся  до слів мудреця... Насолоджуйся чистим джерелом його душі і візьми для себе найсокровенніше!
 «…Писати треба так, як чуєш. А кожний чує так, як дихає. Себто – як серце б’ється. А за читальників не журися. Вони теж серця мають. І читатимуть серцем написане серцем… А ще затям: написане тобою належить не тобі, а тому, хто має в сьому найбільшу потребу»….
                     Разом з Вороном летиш, мрієш, радієш, відчуваєш очима серця, замислюєшся, раптом зупиняєшся й плачеш …  Змінюйся, скидай з себе весь непотріб і йди далі! Йди до себе!

Близнякова Катерина, бібліотекар Сумської ОУНБ

Колектив Сумської обласної універсальної наукової бібліотеки щиро вітає улюблений часопис «Дніпро» з поважним ювілеєм та бажає творчому колективу натхнення, реалізації всіх задумів,барвистостей, яскравостей, неповторностей, щасливої долі і відданих читачів. Шану та повагу! А ми й надалі будемо любо пропагувати журнал і літнім, і молодим…














Немає коментарів:

Дописати коментар

«Харчова промисловість на благо здоров’я нації»

Харчова промисловість­ – важлива галузь виробництва. Використання сучасного обладнання, новітніх технологій виробництва та дотримання вимог...