Там, де єдність там і сила

 
День Соборності України – свято, що відзначається щороку 22 січня в день проголошення Акту воз’єднання Української Народної Республіки й Західно-Української Народної Республіки, що відбулося в 1919 році. У тексті Акту Злуки утверджувалось: «Однині воєдино зливаються століттями одірвані одна від одної частини єдиної України – Західно-Українська Народна Республіка (Галичина, Буковина і Угорська Україна) і Наддніпрянська Велика Україна. Здійснились віковічні мрії, якими жили і за які умирали кращі сини України. Однині є єдина незалежна Українська Народна Республіка». Акт Злуки спирався на споконвічну мрію українського народу про незалежну, соборну національну державу. Він став могутнім виявом волі українців до етнічної й територіальної єдності, свідченням їхнього самоусвідомлення, важливою віхою процесу становлення політичної нації.

Перше святкування Соборності відбулося 22 січня 1939 року у Карпатській Україні (м. Хуст), на той час – автономній республіці Чехо-Словаччини. Цього дня під синьо-жовтими прапорами відбулась тридцятитисячна маніфестація місцевого населення, яке з’їхалось до столиці Карпатської України з усіх куточків краю згадати події 20-річної давнини.

24 серпня 1991 року позачергова сесія Верховної Ради УРСР ухвалила Акт проголошення незалежності України. Його підтримали українці на Всеукраїнському референдумі 1 грудня 1991 року. Ця подія стала відправною точкою для відліку історії сучасної Української державності.

Соборність для України – це єдність багатоманітності, об’єднання навколо спільного стрижня, яким є українська державність, українська ідентичність. Термін «соборність» включає в себе єдність і згуртованість. І хоча різний зміст вкладають у поняття «соборність», «національна єдність», «консолідація нації» чи «національна безпека», однак спільним для них є наявність викликів і загроз в усі історичні періоди.

Історичний досвід і військово-політичні реалії українського державотворення 1917–1920 років переконливо свідчать, що вагомим гарантом існування незалежної України є національні Збройні Сили. Цього повчального історичного уроку не варто забувати, особливо в нашій теперішній складній ситуації. У День Соборності українці мають пам’ятати про ціну, яку доводиться платити за єдність, та аналізувати й враховувати помилки минулого. Сьогодні в Україні знову триває неоголошена Росією війна, розпочата у 2014 році. Однак, ми знову показуємо ворогові та всьому світу свою справжню єдність. Українці знову встали обороняти свою незалежність та територіальну цілісність. Історія повторюється, а втім, на відміну від 1918-1921 років, сьогодні Україна має достатньо сили для того, щоб здобути перемогу.

День Соборності України є приводом нагадати про єдність і неподільність українських земель. А наше завдання – подолати зовнішню агресію та робити все можливе, щоб розбудувати економічно й духовно багату Україну, якою пишатимуться наші нащадки. Це одне з найважливіших свят нашої країни, яке підкреслює, що ми всі – це один народ і ніякі рубежі не зможуть нас розділити.

Ознайомитись з інформацією про День Соборності України можна на сторінках часописів «Віче», «Казна України», «Історія України» у відділі періодичних видань Сумської ОУНБ.

Коментарі