Сумська ОУНБ пропонує корисну інформацію про
«дідівщину» серед учнівської молоді, або булінг: проблему номер один в
освітньому середовищі.
Байдужість – це найвища жорстокість
М. Уілсон
Шкільне цькування або шкільний булінг (англ.
school bullying) – загальний термін, яким означають систематичні
переслідування, з образами і цькуванням, упереджене ставлення у навчальному
закладі. Зазвичай, термін означає переслідування серед учнів, рідше
зустрічається цькування учнів вчителями, ще рідше – цькування вчителя учнями.
Дещо частіше за інших дітей піддаються булінгу сором’язливі, зі зразковою
поведінкою діти, а також діти, які, в силу різних життєвих обставин, «замкнуті
в собі», а також діти з сімей з низьким рівнем прибутку. [1]
Нині українське суспільство потерпає від
руйнівної духовно-моральної кризи. Нечувана дитяча жорстокість і байдужість
людей вражає… Проблема шкільного булінгу набирає шалених обертів в Україні
(динаміка булінгу 2018 року: ображали інших – 35%; були ображені – 38,9%, із них
- 50% з малозабезпечених сімей).[2] Насильство серед дітей
останнім часом надзвичайно загострилося і стає поширеним явищем, яке не варто
замовчувати. Це злочин! І йому треба протистояти як у своєму середовищі, так і
на державному рівні. Адже діти мають право не тільки на освіту, але й на
безпечне право її отримання.
У січні цього року набув чинності Закон
України № 2657 - VIII «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України
щодо протидії булінгу (цькуванню)», який формує основні напрямки його протидії
та захист прав дітей.
Нарешті в Україні заговорили голосно про
проблему булінгу. В ситуацію втрутились авторитетні люди країни. Серед них і
письменники.
Повість сучасної української письменниці Юлії Чернієнко «Вирок Міри», за яку вона
здобула премію Всеукраїнського конкурсу рукопису прози «Крилатий Лев» і спеціальну відзнаку часопису «Дзвін», знайомить читача з непереборним жахом, який відчуває
учениця через шкільне цькування. Автор доносить до нас інформацію про
реальність проблеми і весь трагізм ситуації…
Чернієнко Ю. Вирок Міри : повість (скорочено) // Дзвін. – 2018. – №9. – С.
9-54.
«… Міри не було, проте кожен колишній однокласник не може її забути. Вони
проти своєї волі пам’ятають ту дівчину, яка повстала проти них і перемогла…
навіть ціною власної смерти…
І хоча ніхто ніколи не приносив свіжих квітів на її могилу, Міра
всміхається з фотографії. Лагідно. Ледь помітно.
Ніби знає, що змінила світ». [3]
Ось так драматично закінчилося життя
випускниці престижного українського ліцею. Кожен день її буття у навчальному
закладі «перетворився на тягучий у своїй
безнадійності, безкінечно жахливий сон». Юна, добра, красива,
інтелектуальна учениця, але з незаможної родини, почувалася у своєму класі
ізгоєм та дівчинкою для биття. Якщо Міра не така, як вони, то, «безперечно, не гідна їхнього товариства»!
Одяг з «секонду», макарони на вечерю і… повсякчасна самотність… А Міра так
любила життя!
Як посміла бути поруч з «золотою молоддю»?
Сидіти, розмовляти та ще й навчатися в елітному класі, яким маніпулює така собі
невгамовна «староста»… «Мусиш бути тільки
тінню тих, кому життя щедрою рукою офірує усе»: красивий будинок, іномарку,
друзів, модний одяг, модерновий мобільний телефон, ласощі, відпочинок за
кордоном, лагідних вчителів… Відверто кажучи – впливових, високопоставлених,
забезпечених батьків.
Доречним буде тлумачення слова, яким так
пишаються деякі люди, що мають владу та гроші і користуються всіма привілеями
стану, уявили себе вершками суспільства. В наш час цим виразом прийнято називати
кращих представників
еліти.
Еліта (франц. elite — найкраще, добірне) —
сукупність людей, які вирізняються в суспільному середовищі своїми авторитетом,
моральністю, інтелектом, а тому визначаються як найкращі представники
суспільства.[4]
Клас цькував дівчину не по-людськи, з
особливою звірячою жорстокістю, що нагадувало вовчу зграю на полюванні. Але ні!
Вовки ніколи не дозволять собі те, що Homo sapiens. Різниця в тому, що очолити
«людську зграю» може людина нещадна, надмірно амбітна і нерозумна. А в дикій
природі домінантом стає не найсильніший, а розумний, досвідчений, кмітливий.
Ієрархія тут носить альтруїстичний характер.
З блакитних екранів та соціальних мереж все
частіше лунає звинувачення в бік шкільних викладачів… А чи є недбальство
вчителів? Так! Безумовно є, але не в такій мірі… В першу чергу відповідальність
лежить на батьках. Саме вони мають значний важіль впливу на свою дитину.
Якщо в вихованні бажаний результат не
досягається, то від самого початку винна сім’я, де закладаються чільні риси
характеру дитини. Родина має щільно взаємодіяти з усіма установами дошкільного
виховання: дитячими садками, спортивними секціями, естетичними закладами.
Для формування особистості дитини найбільш
сприятливий сензитивний (дошкільний) період розвитку. По-Монтессорі саме у віці
від 2,5 до 6 років закладаються основи соціальної поведінки. Дитина починає
активно цікавитися формами ввічливої поведінки. Опанування іншими
(неввічливими) способами поведінки відбувається, само собою, з навколишнього
середовища. [5]
Усі ми є заручниками глобальної проблеми
булінгу. Україна – в першій десятці серед країн Європи по поширенню шкільного
терору. [6] Тому наше загальне завдання – підняти рівень свідомості
учнівської молоді та її відповідальності за скоєне. Українське суспільство, як
ніколи, потребує вихованих і високоосвічених фахівців.
Будьмо уважні і небайдужі до проблем дітей –
майбутнього нашої держави! Адже гідна країна будується на любові та
культурі.
До уваги
батьків все про булінг:
рекомендований
список статей із часописів,
що надходять до бібліотеки
Закон України № 2657 – VIII «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо протидії булінгу (цькуванню)» // Голос України. – 2019. – № 11. – С.16.
No
blame approach": методика без звинувачень
// Психолог. – 2018. – № 21-22 (листоп.).– C. 46-57.
Алексєєнко Т. Ф. Явища мобінгу та булінгу в стосунках групи і
особистості / Т. Ф.
Алексєєнко // Шлях освіти. – 2012. – № 2 – C.12-16.
Бєляєва О. Булінг у шкільному середовищі: теорія та практика / О. Бєляєва
// Психолог. – 2017. – № 17-18 (верес.) – C. 1-16.
Берзіня О. О. Профілактика виникнення та подолання виявів булінгу в
дитячому середовищі / О. О. Берзіня // Основи здоров’я. – 2018. – № 7.– C.
2-8.
Бугайчук А. «Дідівщина» у школі, або
булінг: проблема, яку не варто замовчувати / А. Бугайчук // Директор школи. – 2019. – № 1(січ.).– C. 16-23.
Булінг в українських школах: дослідження
UNICEF Ukraine // Директор школи. – 2017. – № 1-2 (січ.). – C. 7-11.
Булінг // Психолог. – 2019. – № 1 (січ.).
– C. 3-97.
Веленко А. Протидія булінгу: заняття з елементами тренінгу для
учнів 5–10-х класів / А. Веленко // Психолог. – 2018. – № 3-4 (лют.). – C.
50-57.
Воликова С. В. Школьное насилие и суицидальное поведение детей и
подростков / С. В. Воликова, А. В.
Нифонтова, А. Б. Холмогорова // Вопросы психологии. – 2013. – № 2. – C.
24-30.
Діти воєнного конфлікту: профілактичні
заходи в умовах навчального закладу // Завуч. – 2015. – № 4 (лют.). – C.
31-37.
Качан О. А. Інноваційний урок софтболу та протидії булінгу: для
учнів 9-11 класів / О. А. Качан // Фізичне виховання в рідній школі. – 2018. –
№ 1. – C. 29-35.
Качан О. А. Спорт заради розвитку – нова концепція фізичного
виховання в Україні / О. А. Качан // Фізичне виховання в рідній школі. – 2017.
– № 6. – C. 25-28.
Красоткіна Н. Задумайся: вірші / Н. Красоткіна // Початкова школа. –
2018. – № 12. – C. 55.
Луценко О. Л. Булінг по-дорослому": психологічні особливості
жертв цькування у педагогічному середовищі / О. Л. Луценко // Практична
психологія та соціальна робота. – 2013. – № 11 – C. 43-49.
Мандзюк Д. Булінг / Д. Мандзюк // Країна. – 2018. – № 42 (листоп.).
– C. 28-29.
Попова О. Діти в умовах травматичної кризи: Адаптація та
психологічний супровід / О. Попова // Психолог. – 2015. – № 11-12 (черв.). – C.
1-25 (вкладка).
Фалько Я. Семантика найновіших слів
іноземного походження та проблеми слововживання / Я. Фалько // Початкова школа.
– 2018. – N 6. – C. 59-61.
Шкільний мобінг, булінг... Схоже?: недитячі проблеми дитячого суспільства //
Завуч. – 2016. – № 21 (листоп.). – C. 29-30.
Використані джерела та електронні ресурси
3. Черненко Ю. Вирок Міри : повість (скорочено) //Дзвін. – 2018. – №9.
– С. 9-54.
4. Еліта [Електронний ресурс] // Історія України : веб-сайт. –
Електрон. дані та прогр. – Режим доступу: https://histua.com/slovnik/e/elita (дата звернення: 01.04.2019). – Назва з
екрана.
6. Безп’ятчук Ж. Булінг у школі: чому українські діти такі жорстокі?
[Електронний ресурс] // ВВС. NEWS Україна : веб-сайт. – Електрон. дані та
прогр. – Режим доступу: https://www.bbc.com/ukrainian/features-44425003 (дата звернення: 01.04.2019). – Назва з
екрана.
Катерина
Близнякова, бібліотекар
