Buongiorno, Italia – Добрий день, Італіє!

 До Дня національної єдності, Конституції, гімну і прапора

17 березня 1861 року – кінець довгого і важкого шляху національного об’єднання і одночасно початок спільної історії. Цю річницю було засновано як громадянське свято 23 листопада 2012 року.

Італія має ще одну назву – Bel Paese. У перекладі – «гарна країна». Італія – країна яскравого сонця, шовкових пляжів, бархатистих хвиль, медових лугів, синіх озер, чарівних заходів, фантастичних видів, і просто райське місце ... А також відома неперевершеними постатями італійської літератури.

Перші знамениті твори італійської літератури відносяться до епохи Відродження. Данте Аліг’єрі по праву вважається засновником італійської літературної мови. В італійській літературі він залишився поетом і мислителем, який постійно шукав щось принципово нове і відмінне від повсякденного. Один з найбільш відомих ліричних поетів Італії Франческо Петрарка був яскравим представником покоління гуманістів. Джованні Боккаччо своїми творами зробив істотний вплив на розвиток всієї європейської культури.

У XVIII столітті після періоду певного застою на світ з’являється яскравий представник італійської класичної літератури Карло Гольдоні – драматург і лібретист. На його рахунку понад 250 п’єс.

Класика італійської літератури формується до кінця XIX століття. Італійський історик та романіст Рафаелло Джованьоли пише роман "Спартак", присвячений однойменному гладіаторові, який очолює повстання рабів, що відбулося в Стародавньому Римі.

Італійська дитяча література представлена журналістом Карло Коллоді, який пише знамениту казку "Пригоди Піноккіо. Історія дерев’яної ляльки».

В італійській літературі ХХ століття яскраво виділяється на тлі інших Луїджі Піранделло – драматург і письменник, володар Нобелівської премії з літератури 1934 року.

Серед сучасних авторів – Умберто Еко був «мислителем, який намагався осягнути історію мистецтва від Середньовіччя до постмодернізму, науковцем, який навчив студентів всього світу писати дипломну роботу та письменником, який нас і розважив, і познайомив з високим» (Український літературний критик і літературознавець Євгеній Стасіневич).

Як читають в Італії? Чи занепадає культура читання в країні? Ці проблеми притаманні не тільки Україні, а й усьому світові. Італія – країна, де мало людей читають багато книжок. І тому італійський книжковий ринок переважно орієнтується саме на активних читачів, але на книжковому ринку повно новинок.

Туринський міжнародний книжковий форум починаючи з 1987 року – визначна подія у культурному житті Італії і один із популяризаторів творів світової літератури. Туринський ярмарок перший запросив на подію письменників, адже раніше цього ніде не робили. Для дітей та підлітків у межах фестивалю діє BookStock Village – простір розміром 4000 квадратних метрів, де відбуваються різноманітні виставки та безкоштовні воркшопи (від ілюстрації до прикладної фізики, від цифрового світу до коміксів), ігри та семінари для підготовки читачів завтрашнього дня. Там є окрема зона спеціальних книжок для дітей з обмеженими можливостями, стенд про програму Premio Nati per leggere (яка пропагує читання в сім’ї вже з колиски, читання в дошкільних групах, в школах і бібліотеках), стенд BookBlog для студентів, стенд ініціативи «Прийняти письменника», яка привозить щороку десятки відомих авторів у середні школи П’ємонту.

В Італії українських письменників представляло видавництво Нора-Друк. Італійці знайомляться із сучасною українською поезією в антології «Поети України», яка вийшла на замовлення знаного видавництва Mondadori. Алессандро Акіллі спільно з викладачкою Міланського університету Яриною Грушею-Поссамай переклали і впорядкували майже сотню віршів 34 українських поетів від Василя Стуса до останніх творів Сергія Жадана.

Італійський публіцист Массиміліано Ді Паскуале, який майже двадцять років поспіль відвідує і вивчає Україну та досліджує прийоми гібридної війни, видав збірку «Українська абетка» (про Україну від А до Я).

На книжковій виставці представляємо авторів, які допоможуть краще зрозуміти історію, традиції, культуру і ментальність мешканців країни-«чобітка».

Коментарі