«Народні традиції – оберіг духовності»

 

Тематична виставка публікацій

За матеріалами часопису «Жінка»

 

Український народ має унікальну культуру, яка складається з цінностей, надбаних століттями та охоплює всі ділянки громадського, родинного і суспільного життя.

Від прадавніх часів до сьогодення до нас дійшли безцінний досвід, життєва мудрість та настанови щодо способу життя. Вони закладені в українських звичаях, обрядах, фольклорі, адже в них – мислення, світогляд, щоденний побут у кожен період життя як конкретної людини, так і всього народу загалом.

Тематична виставка «Народні традиції – оберіг духовності» знайомить користувачів з духовними скарбами нації, які отримали в спадок і, які сьогодні знову цікавлять українців та набувають все більше популярності.

Звичаї, мова, а також ідентифікатори української самобутності – це ті найміцніші елементи, що об’єднують окремих людей в один народ, в одну націю і своєю історією сягають корінням у глибину віків.

Обряди охоплюють все життя людини від народження до смерті (пологи, відвідини новонародженого та породіллі, хрестини, вечорниці, заручини, весілля, поховання); всі сфери людської діяльності та сільського господарства (заклик весни, веснянки, перша борозна, зажинки, жнива, обжинки, Спас).

Дохристиянські звичаї гармонійно переплелися з релігійними, утворивши обряди, які ми маємо на сьогодні: колись Різдво припадало на свято зимового повороту сонця, вісника врожаю та щастя, про що й співається у колядках. У них переплелися мотиви хліборобські, військові, казково-фантастичні, весільні та біблійно-релігійні.

Страсний тиждень. Біла, чиста, страсна – найсуворіша й унікальна богослужіннями з усього християнського року седмиця. Покутую і наверненням у цей час наші предки звільнялися від влади гріхів та пізнавали шлях вічності.

На Миколая Чудотворця наші предки обов’язково влаштовували заздоровні обіди, варили пиво та скликали гостей.

Весна у наших предків не обмежувалася датами. Закликати її починали ще у лютому на Стрітення, а кульмінацією був червень – пік буяння рослинності та обряди зелених свят.

Один із оберегів нашого народу – лялька: з колиски – на все життя. Від зроблених нашвидкуруч для тимчасової дитячої забави до унікальних авторських зразків – еволюціонувавши, народна лялька стала не лише оберегом роду, а й феноменом в історії мистецтва.

Щедрі скарби звичаїв ми отримали в спадок і мусимо зберігати їх нічого не втративши, передавати нашим дітям, щоб не розсіялись у просторі і часі, а жили світлою генетичною пам’яттю у серцях поколінь – любов’ю до рідного народу і його традицій.

Більш детальнішу інформацію про вікові традиції українського народу ви можете знайти в фондах відділу періодичних видань Сумської ОУНБ.