Інформаційна публікація

до 100-річчя заснування Кролевецької фабрики художнього ткацтва

Ручне ткацтво на Україні має свою багатовікову історію. Визитівкою Сумщини є кролевецький тканий рушник – шедевр декоративно-ужиткового мистецтва. Кролевець здавна славився своїми рушниками. Саме тут розвивалося художнє ткацтво від сімейного ремесла до колективного об’єднання – артілі.

Кролевецькі рушники завжди приваблювали урочистою святковістю, красою візерунків, для них характерне поєднання тільки білого і червоного кольорів. Характерною особливістю кролевецьких рушників є використання традиційної техніки перебору з ремізно-човниковим ткацтвом. Наприкінці ХІХ ст. ткацький верстат прикрашав майже кожну кролевецьку оселю.

Історія Кролевецької фабрики художнього ткацтва налічує десять десятиліть. За цей час були і злети, і падіння, високі нагороди, світове визнання.

Свій початок літопис історії фабрики бере з грудня 1922 року, коли було створено ініціативну групу з восьми чоловік, які проводили активну роботу по об’єднанню кролевецьких кустарів. Тоді і була створена артіль декоративно-художнього мистецтва «Відродження». На семи вулицях міста розмістилися виробничі цехи та майстерні. Вступали до артілі кролевчани зі своїми верстатами. На початку 30-х років ХХ століття товариство мало механізований цех і проводило капітальне будівництво, розширюючи площі загальних майстерень.

Кролевецький рушник здобув світове визнання – в 1936 році на Міжнародній виставці прикладного мистецтва в Парижі він був відзначений золотою медаллю. Відтоді можна без перебільшення сказати, що кролевецький рушник обійшов увесь світ, заслужено збираючи славу на міжнародних виставках і ярмарках у Брюсселі й Загребі, Флоренції і Торонто, Лозанні й Нью-Йорку, Монреалі й Осаці. І всюди кролевецькі сувеніри користувались великим успіхом, швидко розкуповувалися.

У роки другої світової війни, під час окупації, місцеві мешканці продовжували ткати, але переважно працювали на себе: виготовляли звичайне полотно, скатерки, хустки, рушники – переважно для продажу на місцевому ринку. Після визволення Кролевця, вже в 1944 році в одному з цехів артілі запрацювали перші верстати – виготовляли невеликі за розміром, без орнаменту рушники.

Лише у післявоєнні роки перед художниками артілі було поставлене завдання – повернутися до традиційного орнаменту – геометричних малюнків, що збереглися на кролевецьких рушниках XIX століття. Поставлялася сировина, механізовувалося виробництво і у 1950 році випуск продукції досяг довоєнного рівня.

У 1960 році на базі артілі було створено державне підприємство – фабрику художнього ткацтва. На зміну верстатам прийшло сучасне обладнання. Почали зводити нові цехи. Колектив освоював тканини, з яких виготовляли комплекти масового попиту – штори, портьєри, покривала, скатерті.

Найбільшого розквіту фабрика досягла у 70-х роках: Кролевець тоді був одним з провідних центрів візерункового ткацтва в Україні. Продукція експонувалася до 50 країн світу!

У 80-ті роки кролевецькі майстрині не тільки виконували проєкти художників, а й самі створювали оригінальні композиції, дотримуючись місцевих народних традицій.

Любов до ткацького ремесла передавалась з покоління в покоління. Робота на підприємстві стала родинною справою для багатьох сімей кролевчан.

З 90-х років минулого століття для фабрики, продукція якої була знана в багатьох країнах світу, настали нелегкі часи, а до 2007 року фабрика просто збанкрутувала. Щоб не втратити вікові надбання кролевецьких майстрів, у 2008 році було створено комунальне підприємство «Кролевецьке художнє ткацтво», на якому сьогодні, на жаль, працює декілька осіб, ще кілька майстринь працюють вдома.

Для збереження традицій кролевецького переборного ткацтва його було включено до Національного переліку елементів нематеріальної культурної спадщини України.

Найкращі зразки виробів експонуються і зберігаються в Сумському обласному художньому музеї, Київському державному музеї Українського народного декоративного мистецтва, Львівському музеї етнографії та художнього промислу.

Зараз наша країна переживає нелегкі часи, але ми віримо, що відродиться рідна Україна, відродиться і слава кролевецьких рушників, адже кролевецьке ткацтво – це світове явище!